попередник

I -а, ч.

1) Той, хто перебував, жив, працював або виконував якісь функції де-небудь перед кимсь. || Те саме, що предок.

2) Той, хто своєю діяльністю передував діяльності когось іншого в тій самій галузі. || Той, хто своєю діяльністю підготував розвиток чого-небудь.

3) Те, що було раніше на місці чого-небудь. || Те, що своїм існуванням підготувало виникнення або розвиток чого-небудь. || Те, що завжди передує чомусь, віщує вияв чого-небудь; провісник.

4) Сільськогосподарська культура, якою засівають поле з метою поліпшення якостей ґрунту перед посівом іншої культури. || Стан поля протягом року перед посівом чого-небудь.

II -а, ч., діал.

Фартух (у 1 знач.). || Єпитрахиль.